Перейти до основного вмісту

Конкурс управлінської майстерності

Система управління якістю освітніх послуг  як шлях до створення позитивного іміджу навчального закладу
Опис досвіду заступника директора з НВР Кочмар І.О.


                                Виживає не найсильніший і не найрозумніший, а той, хто                                        відгукується на зміни, що відбуваються.
                                                                   Гордон Драйден,
                                                              співавтор книги "Революція в навчанні"

Актуальність та новизна досвіду. Освіта є стратегічним ресурсом поліпшення добробуту людей, забезпечення національних інтересів, зміцнення авторитету й конкурентоспроможності  української держави на міжнародній арені. Якість освіти визначена пріоритетним напрямом державної політики в галузі освіти і є передумовою національної безпеки країни, додержання міжнародних норм і вимог законодавства України щодо реалізації права громадян на освіту.
На забезпечення якості освіти спрямовуються матеріальні, фінансові, кадрові та наукові ресурси суспільства й держави. Процеси реформування освіти в Україні потребують нових підходів і до управлінської діяльності керівників навчальних закладів, система управління яким має бути переведена в інноваційний стан, що забезпечить якість надання освітніх послуг у залежності від потреб людини, суспільства, ринку праці[3].
Закон «Про освіту», прийнятий Верховною Радою України 5 вересня 2017 року,  передбачає надання якісних освітніх послуг сучасною школою, перехід до сучасної європейської моделі системи забезпечення якості освіти. Нова школа покликана забезпечити становлення й розвиток особистості, формування умінь і бажання вчити й вчитися. Вирішення цих питань  пов'язане зі створенням перспективного навчального середовища, що є джерелом розвитку кожного школяра та педагога.
Стратегічне мислення персоналу, підпорядкованість повсякденної діяльності  досягненню поставлених стратегічних цілей свідчить про перехід навчального закладу з режиму функціонування в режим розвитку, метою якого є формування позитивного іміджу навчального закладу.
Створення позитивного іміджу є першим кроком до побудови конкурентноспроможної шко­ли. Саме тому питання, пов'язані з організацією управління процесом надання якісних освітніх послуг, є актуальними та знаходяться у межах проблемного кола сучасної педагогічної науки та цілком відповідають потребам сучасного суспільного розвитку.
Розроблена модель управління якістю освітніх послуг може стати чинником, який допоможе вдосконалити вже існуючі форми та методи роботи колективу, сприятиме створенню комфортних умов для самовдосконалення та самореалізації всіх учасників навчально-виховного процесу, сфокусує увагу на довгостроковій перспективі навчально-виховного закладу. Саме в цьому полягає новизна та практичне значення досвіду.

Теоретичні основи досвіду. Реформування системи освіти завжди починається з певних змін в управлінні освітою та управлінні навчальними заклада­ми, тому ефективність освітніх процесів значною мірою зале­жить від ефективності управлінської діяльності.
Теоретичні положення управлінської діяльності розглянуто в роботах відомих зарубіжних і вітчизняних учених    Ф. Тейлора,    Г.Ганта,    А. Файоля,    Ю. Петруні,
В. Сладкевича . Питаннями управлінських технологій в освіті займалися Т. Сорочан,  
Г. Єльникова, О.Мармаза, І.Даниленко, В.Бондар, Є. Хриков. У роботах цих дослідників  висвітлено ключові питання, пов’язані зі змістом, формами і методами управління навчальними закладами, визначено науково-методичні основи розробки й прийняття управлінських рішень,   окреслено   шляхи переходу навчального закладу з режиму функціонування в режим розвитку.
Управління навчальним закладом -     це складна структура, що включає духовні та матеріальні процеси. Управлінська інноваційна технологія включає в себе сучасні інформаційні та діагностичні технології, що створюють умови для оперативного й ефективного прийняття керівником управлінського рішення[13].
Управління навчальним закладом у своїй структурі має дві основні підсистеми  керуючу і керовану. Як керована підсис­тема виступають навчально-виховний процес,  люди й речові об'єкти. Керуюча підсистема включає ряд посадових осіб і колегіальних органів, діяльність яких спрямо­вана на організацію та регулювання навчально-виховного про­цесу з метою одержання його оптимальних результатів.
Освітня установа — це складна, цілісна соціальна система, яка містить у собі численні процеси, саме тому управління навчальним закладом необхідно визначити як діяльність керуючої підсистеми, спрямовану на створення прогностичних, педагогічних, психологічних, кадро­вих, матеріально-фінансових, організаційних, правових, ергоно­мічних, медичних умов, необхідних для нормального функціону­вання і розвитку навчально-виховного процесу і реалізації цілей навчального закладу[13].

Практична значимість та результативність  досвіду.  При створенні і впровадженні системи управління якістю освітніх послуг НВК «Кіровоградський колегіум» дотримано такі базові принципи:
-         орієнтація на замовника – це держава, учні, батьки;
-         відповідальність адміністрації школи за надання освітньої послуги, тобто організацію освітнього процесу;
     -   досягнення кінцевого результату, тобто задоволеність замовників.
Система управління якістю освітніх послуг НВК «Кіровоградський колегіум» передбачає роботу у двох напрямках:
 


створення кадрових умов                                                 використання моніторингових
                                                                                            досліджень в управлінській
                                                                                                     діяльності
У Концепції Нової української школи [10] зазначено, що потужну державу і конкурентну економіку забезпечить згуртована спільнота творчих людей, відповідальних громадян, активних і підприємливих, яких повинна готувати середня школа України. Нова школа потребує нового вчителя, який зможе стати агентом змін. Школа українська буде успішна, якщо до неї прийде успішний учитель. Він – успішний учитель та фахівець – вирішить дуже багато питань щодо якості викладання, обсягу домашніх завдань, комунікації з дітьми та адміністрацією школи. Саме тому одним з важливих завдань управління навчальним закладом є створення кадрових умов для роботи навчального закладу.
Навчальний заклад - це складна динамічна система, життєдіяльність якої забезпечується як постійним регулюванням та координуванням внутрішніх процесів, так і взаємостосунків з різними зовнішніми системами. Це складає основний зміст організації, несе в собі головний «заряд» перетворення школи, найбільш впливає на керуючу та керовану підсистеми, формує, перетворює, розвиває їх внутрішньоструктурні та зовнішні зв`язки. Соціально-психологічний клімат колективу, рівень взаєморозуміння людей, ступінь їхньої згуртованості чи роз'єднаності - істотні соціально-психологічні фактори, які сприяють або заважають продуктивній та якісній діяльності. Корпоративна культура — потужний стратегічний інструмент, що дозволяє орієнтувати всіх працівників НВК «Кіровоградський колегіум» на спільні цілі. Організаційна культура, організація в системі внутрішкільного управління, по-перше, з`ясовує місце і роль кожного члена колективу в досягненні поставлених цілей; по-друге, забезпечує їхню ефективну взаємодію в процесі досягнення мети; по-третє, створює систему необхідних при цьому організаційних стосунків.
Правильно вибрати найбільш відповідний для певної людини вид діяльності, де б вона могла найповніше проявити свої здібності,  краще зрозуміти себе, виявити свої слабкі й сильні сторони, зрозуміти інших людей, будувати відносини з конкретними людьми, з колегами в колективі, виходячи з їхніх  особистих особливостей, допомагає соціоніка - наука про закони комунікації в соціумі, яка вивчає процес обміну інформацією між людиною та зовнішнім світом, тобто те, яким чином люди сприймають, переробляють і видають інформацію[2]. Люди розуму  розуміють, що формалізація й алгоритмізація - це не зло, а благо, тому що дають можливість об'єктивно дослідити тему міжособистісних стосунків. Саме тому управлінцю потрібно робити ставку саме на константу людського характеру. Відволікання від конкретних, ситуаційно обумовлених особливостей особистості дозволяє оперативно приймати стратегічні рішення
            Завдяки соціоніці вдається  предметно вирішити дилему індивідуального й загального в людині. Людина, з одного боку, безсумнівно, унікальна: немає двох абсолютно ідентичних людей. Але, з іншого боку, ніхто не стане заперечувати, що в людях є і багато спільного, повторюваного. Звідси висновок: хоча людина завжди буде суб'єктивно неповторною, але для мети управління має сенс розрізняти в ній стійке ядро ​​природних якостей (соціотип), що визначає основну лінію її поведінки в командіОптимальний метод об'єктивізації соціально-психологічних рішень - соціонічний аналіз.
        Ознайомившись з соціонічним аналізом, керівник дізнається  про приховані можливості ввірених у його керівництво людей,  адже не можна ефективно управляти колективом, не знаючи об'єкта управління. Крім того, управлінець  отримає можливість швидко й ефективно визначати професійну придатність кожного нового кандидата на посаду, з'ясувати, які завдання можна доручити членам команди, зрозуміти закони взаємодії між типами (додаток 1).
Людину, здатну легко адаптуватися в нових інформаційних умовах, слід творити у школі. Зрозуміло, таку особистість може виховати тільки педагог, що крокує в ногу з часом. Вирішенню цього питання сприяє створене в закладі інноваційне методичне середовище.
Оскільки рівень кваліфікації педагога виявляється у вирі­шенні конкретних загальних і специфічних для певного навчаль­ного закладу навчально-виховних завдань, то створення кадро­вих умов припускає організацію методичної роботи відповідно до завдань, що стоять перед навчальним закладом (додаток 2).
 Система методичної роботи НВК «Кіровоградський колегіум» спрямована на вирішення  науково-методичної проблеми «Розробка індивідуальної траєкторії учнів в умовах школи, особистого розвитку та самореалізації шляхом побудови сучасного інформаційно-освітнього середовища з метою створення соціально-адаптованої та конкурентноспроможної моделі випускника» та передбачає такі напрямки роботи:
1. Робота з обдарованими учнями.
2. Робота шкільного наукового товариства.
3. Підготовка до олімпіад, конкурсів, співпраця з МАН.
4. Впровадження інноваційних технологій навчання.
5. Участь у методичній роботі колегіуму, міста, області.
6. Уміння вчителів аналізувати свою роботу та використовувати передовий досвід.
7. Творча робота педагогів і впровадження в практику роботи педагогів досягнень педагогічної науки.
Уся система роботи з педагогами НВК «Кіровоградський колегіум» спрямована на підвищення їхнього професіоналізму та результативності педагогічної діяльності. Показником якості освіти є участь школярів в олімпіадах, проектах, програмах(додаток 3). Творча робота педагогів, використання інноваційних технологій навчання сприяє залученню учнів до науково-дослідної, експериментальної, конструкторської та винахідницької роботи в різних галузях науки, техніки, культури і мистецтва, а також виявлення, розвиток і підтримку обдарованої молоді, створення умов для її творчої реалізації та розширення наукового світогляду.
У НВК «Кіровоградський колегіум» створено умови для орієнтації педагогів  на функціональні продукти їхньої діяльності, пов'я­зані з переданням інформації, формами і методами роботи,  на психологічні продукти, пов'язані зі змінами в особистості учня. Створенню таких умов у навчальному закладі сприяє наявність моделей особистісних якостей випускників початкової, основ­ної, старшої школи. Ці моделі виконують функцію образу бажаного результату діяль­ності як для окремих педагогів, так і для всього педагогічного колективу (додаток 4).
Використання пам'яток для самоаналізу різноманітних напрямів діяль­ності, критерііїв для оцінки результативності цієї діяльності  дає змогу стимулювати вивчення педагогами результа­тивності своєї діяльності (додаток 5).
Важливою потребою сучасного етапу суспільного розвитку, коли  швидко з’являються нові знання, є формування особистості творця нового інформаційного суспільства, компетентного, здатного до дії, прийняття самостійних рішень, самореалізації та навчання впродовж життя. Саме тому створення  моделі самоосвітнього простору вчителя, яка б відповідала новим соціальним, освітнім, культурно-просвітницьким тенденціям, підвищенню рівня професіоналізму і компетентності, соціальної відповідальності, формуванню загальнолюдських ціннісних орієнтацій учителів, сприяє розвитку ключових компетентностей педагогів, бо вдосконалення методичної майстерності, на думку В.Сухомлинського,  – це передусім самоосвіта, особисті зусилля,спрямовані на підвищення власної культури праці і в першу чергу культури мислення. Самоосвітня діяльність учителя починається з діагностики  власних методичних складностей, педагогічних проблем. Проведення зовнішнього діагностування з педагогічної, методичної, психологічної підготовки вчителя та спонукання до самооцінки та самоаналізу власних можливостей, якостей, результатів професійної діяльності – основна умова ефективної самоосвіти.
Технологія організації самоосвіти вчителя складається з п’яти етапів:
1. Установчий етап  передбачає створення певного настрою до самоосвітньої роботи; вибір мети роботи (з урахуванням науково-методичної теми  навчального закладу); формування особистої індивідуальної теми, осмислення послідовності своїх дій.
2. Навчальний етап, під час якого педагог ознайомлюється  з психолого-педагогічними та методичними джерелами з обраної проблеми( методична література, участь у вебінарах, науково-практичних конференціях, вибір дистанційних курсів тощо)
3. Практичний етап передбачає  нагромадження педагогічних фактів, відбір та аналіз, перевірка нових методів роботи, практична педагогічна діяльність продовжує супроводжуватися вивченням джерел.
4. Узагальнювальний етап сприяє теоретичному осмисленню, аналізу й узагальненню педагогічних фактів(колективне обговорення вивчених педагогічних джерел; творчі звіти на засіданнях методичних об’єднань; проведення майстер-класів; відвідування з наступним обговоренням відкритих уроків з обраної проблеми та інші колективні форми роботи).
5. Підсумково-контрольний етап  має на меті підбиття підсумків самоосвітньої роботи, узагальнення спостережень, оформлення результатів(опис проведеної роботи й установлених фактів, їх аналіз, теоретичне обґрунтування результатів, формулювання загальних висновків та визначення перспектив у роботі) (додаток 5 ).
Система самоосвітньої роботи педагога передбачає:
-         поточне і перспективне планування (план самоосвіти);
-         підбір раціональних форм та засобів засвоєння і збереження інформації(шкільний сайт, блоги вчителів, «хмарні технології» тощо);
-         оволодіння методикою аналізу і способами узагальнення свого та колективного досвіду(творчі звіти, майстер-класи, публікації тощо);
-         поступового освоєння методів дослідницької та експериментальної діяльності.
У системі самоосвітньої роботи педагога важливе місце посідає етап оволодіння методикою аналізу й способами узагальнення свого та колективного досвіду. На особливу увагу заслуговують методичні заходи, які проводяться вчителями закладу для слухачів курсів підвищення кваліфікації при КОІППО ім.. В. Сухомлинського, учителів міста й області (додаток 6).
Таким чином, у кожного педагога зявляється можливість прогнозувати та моделювати особистий розвиток, забезпечуючи безперервне професійне зростання, у якому  ключову роль відіграє атестація. У  ході її проведення забезпечується по-справжньому нау­кова й об'єктивна оцінка діяльності педагога,  атестація стає потужним стимулом його саморозвитку (додаток 7). Наочним результатом діяльності зі створення кадрових умов для діяльності навчального закладу є динаміка змін кількості вчителів- методистів, старших учителів, учителів із вищою ка­тегорією за той або інший період (додаток 8).
Сучасний етап модернізації освіти загострив необхідність упровадження моніторингу як інструменту для відстеження й оцінювання якості освіти, які є не самоціллю, а потрібні для педагогічного прогнозування й ухвалення адекватних управлінських рішень щодо навчально-виховного процесу [5].  
У Концепції нової української школи [10] зазначено, що в умовах децентралізації на державному рівні управління буде визначено стандарти освіти та забезпечено моніторинг якості освіти. Разом із запровадженням автономії буде посилено відповідальність школи перед суспільством за якість освіти. Оскільки моніторинговий підхід у навчальному закладі дає можливість простежити за змінами, які відбуваються в освітньому процесі, одержати матеріали та підстави для порівняння, аналізу побачити успіхи та недоліки в діяльності, скоригувати подальшу роботу, то організація такої роботи в навчальному закладі є необхідною. Одержання такої інформації створює основу для об'єктивної постановки цілей роботи навчального закладу. Саме тому адміністрація НВК «Кіровоградський колегіум» важливим завданням управлінської діяльності вважає визначення основних завдань і напрямів діяльності щодо створення|створіння| необхідних умов для організації та проведення комплексу процедур спостереження, поточного оцінювання, перетворення керованого об’єкта та спрямування цих перетворень на досягнення заданих параметрів.
Одним із стратегічних напрямів розвитку освіти, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти, критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів, є реалізація компетентнісного підходу, який передбачає перенесення акцентів зі знань і вмінь як основних результатів навчання на формування в учнів системи компетентностей. Нині в Україні проблема підвищення якості освіти є однією з найбільш актуальних. Її вирішення пов’язане з модернізацією змісту освіти, оптимізацією способів і технологій організації освітнього процесу.

Серед усіх видів моніторингу для управління якістю освіти найважливішим для навчального закладу є моніторинг навчальних досягнень – складова освітнього моніторингу, що забезпечує відстеження стану навчальних досягнень учнів, його прогнозування та вдосконалення, зокрема під час підготовки учнів до зовнішнього незалежного оцінювання.

         У НВК «Кіровоградський колегіум»  створено  умови для впровадження технології моніторингових досліджень з основних предметів (українська мова та література, історія, математика, англійська мова) . Це спеціальна система збирання, обробки, зберігання, розповсюдження інформації про існуючий стан навчальних досягнень з метою визначення рівня засвоєння учнями навчального матеріалу, вивчення якості підготовки учнів 11 класів до зовнішнього незалежного оцінювання, прогнозування на підставі  об’єктивних даних динаміки розвитку навчальних досягнень та розробка обґрунтованих рекомендацій для прийняття управлінських рішень.
         Відповідно до розроблених програм моніторингового дослідження з предмета проводяться діагностична, рубіжні та підсумкова роботи.

Форма завдань максимально наближена до завдань зовнішнього незалежного оцінювання, оскільки на сучасному етапі розвитку вітчизняної освіти зовнішнє незалежне оцінювання відіграє особливу роль, бо є основною формою проведення державної підсумкової атестації випускників 11 класу та ключовим моментом у безперервній освіті особистості.

         Результати моніторингових досліджень навчальних досягнень виражаються в узагальнених протоколах, аналітичних довідках та наказах, структурованій інформації, визначеній системі конкретних заходів, методичних рекомендаціях (додаток 9).  Результати зовнішнього незалежного оцінювання випускників 2016, 2017 року доводять, що обрана навчальним закладом методика підготовки учнів до  зовнішнього незалежного оцінювання є оптимальною (додаток 10).
Проведення моніторингових досліджень сприяє підвищенню ефективності та результативності уроку, спрямовує вчителів на творчий пошук,  використання елементів інноваційних технологій навчання, адже життя доводить, що в складних умовах, які постійно змінюються, найкраще орієнтується, приймає рішення, працює людина творча, гнучка, креативна, здатна до генерування і використання нового (нових ідей, задумів, нових підходів та рішень). Це людина, яка володіє певним переліком якостей, а саме: рішучістю, вмінням не зупинятися на досягнутому, сміливістю мислення, вмінням бачити за межі того, що бачать сучасники й бачили попередники.
Інноваційна діяльність є специфічною й досить складною, потребує особливих знань навичок та здібностей. Впровадження інновацій неможливе без педагога-дослідника, який володіє системним мисленням розвиненою здатністю до творчості сформованою й усвідомленою готовністю до інновацій.
Професійно-компетентною є робота вчителя, у якій на високому рівні відбуваються педагогічна діяльність, педагогічне спілкування, реалізація особистості вчителя, досягнення результатів у навчанні та вихованні учнів.
         Аналіз інноваційної діяльності показує, що в практику впроваджуються елементи таких технологій, як технологія проблемного навчання, проектна технологія, інформаційні технології, інтерактивні технології, технологія розвитку критичного мислення (додаток 11). У підґрунті всіх технологій перебуває ідея створення адаптивних умов для учнів, тобто адаптація до особливостей учнів змісту, методів, форм освіти  з метою формування ключових та предметних компетентностей, максимальна орієнтація на  самостійну особистість, забезпечення якості освітніх послуг, що й сприяє формуванню позитивного іміджу навчального закладу.
Висновки. Трансформація системи освіти – це процес, який упродовж останніх трьох років розгортається знизу. Зміни вже почалися. Їх розповсюджувачами  є ініціативні батьки, які хочуть, щоб школа готувала учнів до життя, а не лише до іспитів; ініціативні вчителі, які прагнуть отримувати задоволення від процесу навчання, а не можливості карати оцінками; управлінці нової когорти, які знають, як зробити школи осередками розвитку людського потенціалу .
В.О.Сухомлинський зазначав, що вчитель має справу з найскладнішим, неоціненним, найдорожчим, що  є в житті,  - з людиною. Від його вміння, майстерності, мистецтва, мудрості залежить її життя, здоров’я, розум, характер, воля, громадянське й інтелектуальне обличчя. Освіта й майбутнє – два ключові аспекти, з позиції яких розглядається стан справ в освітньому середовищі. Вони забезпечують необхідні умови рівного доступу громадян до якісної освіти впродовж життя та виведення її на рівень потреб суспільства, національної економіки і міжнародних стандартів.

Список використаних джерел:
1.Галас А. Моніторинг як механізм управлінської діяльності в умовах реалізації Державного стандарту/А. Галас//Початкова школа. – 2016. - №4. – С.7- 10
2. Гуленко В. Менеджмент слаженной команды[Електронний ресурс]: Режим доступу: https://www.psyoffice.ru/page,46,3886-gulenko-viktor-vladimirovich.-menedzhment.html 
3. Житник Б. Імперативи педагогічної інноватики сучасної школи/Б. Житник. – Х.: Основа, 2015. – 128с.
4.Житник Б. Моніторинг як механізм реалізації інформаційної функції ресурсного забезпечення якості освіти/Б. Житник// Завучу. Усе для роботи .- 2016. - №21-22. – С.2- 30
5.Зінькова Р. Моніторинг якості освіти в системі управління школою /Р.Зінькова // Управління школою. – 2016. - №7-9. – С. 41- 43
6.Касьянова О. Педагогічна експертиза діяльності навчального закладу:навчально-методичний посібник/ О. Касьянова. – Х.: Основа, 2012. – 128с.
7.Кубанов Р. Якість освіти: суть, поняття та особливості                                     оцінювання/Р.Кубанов. -  Вісник    ЛНУ імені Тараса Шевченка, № 13       (272), Ч. ІІ, 2013[Електронний ресурс]: Режим доступу:  file:///C:/Users/user/Downloads/
 8.Моніторинг якості освіти:світові досягнення та українські перспективи/За аг. ред. О. Локшиної. – К.: К.І.С., 2004. – 128с
9.     Національна стратегія розвитку освіти в Україні на 2012–2021[Електронний ресурс]: Указ Президент України від 25.06.2013 р.,   № 344/2013.-Режим доступу:
http://www.mon.gov.ua/imagesiles/news/12/05/4455.pdf.
  10. Нова українська школа. Концептуальні засади реформування середньої освіти[Електронний  ресурс]: Режим доступу: http://mon.gov.ua/
   11.Приходько В. Моніторинг якості освіти і виховної діяльності/В.Приходько. – Х.: Основа, 2007. – 144с.
   12.Управління загальноосвітнім навчальним закладом у сучасних умовах:методичні рекомендації/За заг. ред. А.Шегеди. – Х.: Основа, 2015. – 128с
13.                Хриков Є.  Управління навчальним закладом: навч. посібник/     Є. Хриков  – К.: Знання, 2006. – 365с.
   14.Шевчишина О. Забезпечення цілісної системи психолого-педагогічного супроводу професійного зростання/О. Шевчишина[Електронний ресурс]:Режим доступу: file:///C:/Users/user/Downloads/Vnadps_2013_4_23.pdf
.


Соціотип, або опис типів особистості в соціоніці

Соціонічний тип (соціотип, тип інформаційного метаболізму, ТІМ, психотип людини - з точки зору соціоніки, вроджений тип структури мислення людини, який визначається взаємним розташуванням функцій. Соціоніка розглядає 16 типів інформаційного метаболізму, або соціотипів.
Соціотип визначає можливості людини при взаємодії з навколишньою дійсністю і зокрема при відносинах з людьми, його сильні і слабкі сторони. Кожен тип має своїми сильними і слабкими сторонами, особливостями поведінки, способом мислення і прийняття рішень, поглядами на життя і цінностями. Однаковими типами можуть володіти люди з абсолютно різних верств населення: політик, науковець, безпритульний, та багато ще хто. Але їх об'єднують схожі реакції на подібні ситуації, близькі погляди на життя.
Згідно соціонічною теорією соціотип людини незмінний протягом всього життя, хоча інформаційне наповнення різних функцій і аспектів може змінюватися.
Соціонічні дихотомії описуються наступним чином: 
Логіка дихотомія/етика
Логік
Має справу чергу з інформацією. Навіть будь-яке спілкування для логіка - це насамперед обмін інформацією. «Стільки слів і ніякої конкретики. Кажи вже по справі?»
Довіряє фактами, судить за параметрами правильно - неправильно, логічно - не логічно, справедливо - несправедливо. «Я пообіцяв, тому я зроблю» Говорить про факти, про данностях. Діє за договором, за законом. Зазвичай «шаблонна» міміка і жести.
Логік не впевнений у своїх відносинах з людьми: кому він подобається, а кому ні. Судить інших по справах, слухає, що йому кажуть, а не як.
Зазвичай переходить до фактів і логічних умовиводів, навіть коли його запитують про людські взаємини.
Етик
Має справу з енергією. Для етика спілкування - обмін енергією. Судить за інтонаціями, мімікою, жестами співрозмовника. Дивиться, на те, як каже співрозмовник, менше звертає увагу на те, що саме.«Він тільки сказав «Алло», а мені вже все було зрозуміло«
Судить по параметрам морально - аморально, гуманно - негуманно. Говорить про людей, про стосунки, навіть коли питання йдуть на логічні теми «Ким я працюю? О, у нас дуже дружний колектив! Такі чудові люди» Компетентний в області людських взаємин. Діє за тим, як підказує серце, настрій. Дуже різноманітна міміка, жива.
Логіку потрібен етик для того, щоб підтримати настрій, налагодити стосунки, підбадьорити. Допомогти розібратися в міжособових проблемах, надихнути. Етик може підказати лінію поведінки, яку краще зайняти позицію в спілкуванні з тими чи іншими людьми.
Етику потрібен логік, щоб з'ясувати доцільність або недоцільність дій, розрахувати витрати, виявити логічні зв'язки, допомогти розібратися з логічною інформацією: законами, технологіями тощо
В робочому колективі логіку простіше дається складання бізнес-планів, розподіл ресурсів, розробка концепцій. Етику краще вдається знаходити підхід до людей, мотивувати, підтримувати атмосферу в колективі.
Дихотомія сенсорика/інтуїція
Сенсорик
Живе тут і зараз, живе в світі конкретних відчуттів. Добре розбирається у відчуттях власного тіла. Для нього важлива власна територія, речі, предмети. Може довго і наполегливо працювати, доводити розпочате. Може керувати людьми, домогтися від когось необхідного. Переживає через непередбачуваності, хвилюється про те, що чекає попереду.
Інтуїт
«Розтікається» по часу, живе в світі ідей і думок. Відчуває ймовірності, може прогнозувати розвиток подій. Не таку велику увагу приділяє власним простору, не завжди може довго відстоювати свою думку силою. Відчуває ідеї та тенденції, «вихоплює» їх з повітря. Зазвичай не дуже добре може зробити так, щоб інші його слухалися. Не може насолодитися моментом, не дуже добре відчуває відчуття свого тіла, коли захворів чи погано почувається.
Сенсорику потрібен інтуїт для того, щоб зрозуміти, до чого веде ситуація, який курс краще вибрати, які існують альтернативи.
Интуиту потрібен сенсорик, щоб допомогти відстояти свою думку, довести справи до кінця. До того ж сенсорик підкаже интуиту коли і як потрібно звернути увагу на своє здоров'я.
Дихотомія раціональність/ірраціональність
Раціонал
Має мету, доводить справу до кінця. Спрямований на збереження традицій і шаблонів, як логічних, так і етичних. Схильний до планування, відсутність плану дає відчуття нестабільності і невпевненості.
Ірраціонал
Легко змінює мета чи може існувати взагалі без конкретної мети. Руйнує наявні норми, робить по-своєму. Не любить планів, будь план обмежує.
Раціонали потрібні цьому світу для того, щоб підтримувати стабільність, передавати традиції.
Ірраціонали потрібні світу, щоб знаходити нові шляхи там, де старі вже неефективні.
Дихотомія екстраверсія/інтроверсія
Екстраверт
Рухається від часткового до загального. Оперує об'єктивними фактами. Може охоплювати великий обсяг нової інформації. Може легко спілкуватися відразу з декількома людьми, навіть з натовпом. Орієнтований на розтрату енергії. Розширює поле своєї діяльності. Об'єктивне сприйняття реальності.
Інтроверт
Рухається від загального до приватного. Розповідає про свою думку, свої погляди. «Завантажує» кожен новий зовнішній об'єкт в себе. Спілкується один на один з конкретною людиною, важко утримує увагу більш ніж на трьох людей. Орієнтований на збереження енергії. Схильний поглиблювати і деталізувати те, за що він береться. Суб'єктивне сприйняття.
Інтроверту потрібен екстраверт, щоб показати йому як широкий світ, эктраверт привносить у світ інтроверта нову інформацію, підтримує його своєю енергією. Екстраверт розширює поле інтроверта.
Екстравертам потрібен інтроверт для того, щоб допомогти акцентуватися на конкретному питанні, щоб доопрацювати і довести до розуму те, що почав екстраверт. А також показати, що не все знаходиться ззовні, багато є і всередині. Інтроверт направляє енергію екстраверта.
16 соціонічних типів
При поділі всього соціону за чотирма юнговским дихотомиям (логіка-етика, інтуїція-сенсорика, екстраверсія-інтроверсія, ірраціональність-раціональність) утворюється 16 соціонічних типів:
·                                 «Дон Кіхот», «Шукач» - інтуїтивно-логічний екстраверт (логік, інтуїт, екстраверт, ірраціонал)
·                                 «Дюма», «Посередник» - сенсорно-етичний інтроверт (етик, сенсорик, інтроверт, ірраціонал)
·                                 «Гюго», «Ентузіаст» - етико-сенсорний екстраверт (етик, сенсорик екстраверт, раціонал)
·                                 «Робесп'єр» (Декарт), «Аналітик» логіко-інтуїтивний інтроверт (логік, інтуїт, інтроверт, раціонал)
·                                 «Гамлет», «Наставник» - етико-інтуїтивний екстраверт (етик, інтуїт, екстраверт, раціонал)
·                                 «Максим Горький», «Інспектор» - логіко-сенсорний інтроверт (логік, сенсорик, інтроверт, раціонал)
·                                 «Жуков», «Маршал» - сенсорно-логічний екстраверт (логік, сенсорик, екстраверт, ірраціонал)
·                                 «Єсенін», «Лірик» - інтуїтивно--етичний інтроверт (етик, інтуїт, інтроверт, ірраціонал)
·                                 «Наполеон» (Цезар), «Політик» - сенсорно-етичний екстраверт (етик, сенсорик, екстраверт, ірраціонал)
·                                 «Бальзак», «Критик» - інтуїтивно-логічний інтроверт (логік, інтуїт, інтроверт, ірраціонал)
·                                 «Джек Лондон», «Підприємець» логіко-інтуїтивний екстраверт (логік, інтуїт, екстраверт, раціонал)
·                                 «Драйзер», «Зберігач» - етико-сенсорний інтроверт (етик, сенсорик, інтроверт, раціонал)
·                                 «Штірліц», «Адміністратор» - логіко-сенсорний екстраверт (логік, сенсорик, екстраверт, раціонал)
·                                 «Достоєвський», «Гуманіст» - етико-інтуїтивний інтроверт (етик, інтуїт, інтроверт, раціонал)
·                                 «Гекслі», «Порадник» - інтуїтивно-етичний екстраверт (етик, інтуїт, екстраверт, ірраціонал)
·                                 «Габен», «Майстер» - сенсорно-логічний інтроверт (логік, сенсорик, інтроверт, ірраціонал)
Як підказки про сильних і слабких сторонах особистості знання соціотипів корисні, однак посилатися на свій тип, відмовляючись робити те, що важко - нечесно і непристойно. В нормальній організації нікому з працівників не прийде в голову сказати: "Я сенсорик, тому не буду думати про планування роботи на день, тиждень і місяць". Аналогічно, дивно було б чути: "Я інтуїт, тому не можу доводити справу до кінця". При певному рівні особистісного розвитку розмови "я інтуїт - я сенсорик" вже недоречні.
Пройти тест:






.



Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

До уваги педагогічних працівників! У розділі "Атестація" розміщено інформацію щодо організації підвищення кваліфікації в 2019 році

Сертифікати